Грант на відкриття кав’ярні разом із Coffee Mobile: як це працює

Шукаєте фінансування на кав’ярню? Ми знаємо рішення

Відкрити кав’ярню — простіше, ніж здається. Якщо вас зупиняє фінансове питання, у нас є гарна новина: у рамках франшизи Coffee Mobile ми допомагаємо отримати грант на відкриття кав'ярні. Це реальна можливість розпочати власну справу з мінімальними інвестиціями. Ми супроводжуємо Вас на всіх етапах — від підготовки заявки до отримання фінансування.

Чому це працює?

Держава, бізнес-фонди та локальні програми все частіше підтримують український бізнес — особливо коли йдеться про створення робочих місць. Завдяки франшизі Coffee Mobile ви матиме можливість працювати з фахівцем, який має значний досвід у підготовці грантових заявок. Його кейси — це понад 95% успішних подач. Він не просто консультує, а допомагає пройти весь процес — лише до позитивного результату.

Які програми доступні?

Державна програма «єРобота: Власна справа» (мікрогранти до 250 тис. грн)

Огляд програми: Це найпопулярніша державна грантова програма для малого бізнесу, запущена у липні 2022 року. Її мета – підтримати підприємців-початківців і створити нові робочі місця. Сума гранту становить від 50 тис. до 250 тис. грн на відкриття або розвиток власної справи. Ці кошти можна використати на закупівлю обладнання, сировини, оплату оренди приміщення, маркетинг та рекламу, а також на сплату паушального внеску за франшизу (тобто купівлю права на бізнес під відомим брендом – актуально для відкриття кав’ярні за франшизою). Грант безповоротний – не потребує повернення, якщо виконати всі умови використання.

Хто може отримати: Подати заявку можуть громадяни України віком від 18 до 65 років, у тому числі внутрішньо переміщені особи (ВПО), як ті, що вже мають бізнес (зареєстровані ФОП або мале підприємство), так і люди без досвіду, що лише планують відкрити кав’ярню чи інший бізнес. Важливо відповідати таким критеріям участі:

• Відсутність заборон та боргів: Заявник не повинен мати податкової заборгованості чи інших боргів перед бюджетом. Також відмовлять, якщо у вас відкриті провадження про банкрутство чи прострочені кредити у банках (погана кредитна історія).

• Репутація та законність: Не допускаються особи під міжнародними чи українськими санкціями, а також ті, хто був засуджений за корупційні злочини. Заборонено подання від бізнесів, що працюють на окупованій території чи в росії.

• Статус бізнесу: Якщо грант отримує фізична особа без статусу підприємця, після погодження коштів треба зареєструвати ФОП (це обов’язкова умова перед отриманням грошей). Для молоді до 25 років є бонус: можна просити до 150 тис. грн, навіть якщо ви ще не ФОП (для інших фізосіб без бізнесу ліміт зазвичай до 75 тис. грн).

Умови гранту: Отримувач зобов’язаний виконати ряд умов після фінансування, зокрема:

• Створити робочі місця. Мінімум 1 нове робоче місце при гранті до 150 тис. грн, і 2 робочі місця – якщо сума гранту ближче до максимуму (150–250 тис.). Йдеться про офіційне працевлаштування найманих працівників у вашу кав’ярню. Сам підприємець не рахується як нове місце – потрібні саме додаткові співробітники (бариста, адміністратор тощо).

• Вести бізнес не менше 3 років. Ваш заклад має працювати щонайменше три роки після отримання гранту. Закривати ФОП або припиняти діяльність раніше не можна – інакше доведеться повернути кошти державі.

• Цільове використання коштів. Гроші слід витрачати строго на ті статті, що прописані у бізнес-плані (обладнання, ремонт, франшиза, реклама і т.д.). Використання контролюється: грант надходить на спеціальний рахунок в банку (Ощадбанк), з якого ви оплачуєте рахунки постачальникам. Нецільові витрати або привласнення коштів неприпустимі.

• Сплата податків і прозорість. Підприємець мусить працювати легально: своєчасно сплачувати податки та збори, виплачувати офіційну зарплату найманим працівникам. Власне, держава розраховує, що за три роки ви сплатите податків приблизно на суму гранту, таким чином «повернувши» інвестицію в економіку.

Необхідні документи для заявки: Головний документ – це бізнес-план вашої кав’ярні. Існує уніфікований шаблон, який потрібно заповнити: опис концепції закладу, цільової аудиторії, конкурентів поблизу, розрахунок витрат і прогноз доходів, кількість робочих місць, які створите, тощо. Бізнес-план додається під час онлайн-заявки. Інших паперових документів на першому етапі не вимагають – довідки про відсутність боргів або підтвердження ВПО/статусу система перевіряє автоматично через реєстри.

Примітка: якщо ви претендуєте на суму до 250 тис., бажано у бізнес-плані показати, що у вас є власний внесок або ресурси – це не обов’язково, але наявність власних активів чи капіталу підвищує шанси. Також до заявки можна додати документи про освіту, досвід, рекомендації – все, що підтвердить вашу спроможність успішно запустити кав’ярню.

Процедура відбору: Заявка подається онлайн через портал Дія. Процес виглядає так:

1-Подання заявки. На порталі Дія авторизуєтесь (через BankID або ЕЦП), заповнюєте електронну форму, прикріплюєте бізнес-план і подаєте заявку. Займає це ~20 хвилин. Заявки приймаються щомісяця певними хвилями (як правило, упродовж тижня кожного місяця).

2-Оцінка банком (репутація). Після дедлайну вашу заявку отримує уповноважений банк (Ощадбанк) та Державний центр зайнятості. Банк перевіряє ділову репутацію: аналізує кредитну історію, наявність судових справ, боргів, арештів майна, чи не числиться заявник у списках шахраїв або санкційних списках. Якщо виявлено серйозні проблеми (наприклад, прострочені кредити, податковий борг, судові стягнення), банк може дати негативний висновок і заявка не пройде далі.

3-Аналіз бізнес-плану. Одночасно фахівці Держслужби зайнятості оцінюють бізнес-план за кількома критеріями: життєздатність ідеї (чи буде кафе прибутковим), реалістичність фінансових розрахунків, досвід та компетенції заявника, потенціал створення робочих місць. Кожен критерій має бальну оцінку. Якщо бізнес-план дуже сирий, із нелогічними цифрами або не переконує в успіху – проект може не набрати мінімальний бал для проходження.

4-Співбесіда. Кандидати, чиї бізнес-плани успішно пройшли попередню оцінку, запрошуються на співбесіду в регіональний центр зайнятості (інколи її проводять онлайн). На інтерв’ю заявник має захистити свій проект: відповісти на запитання про планування витрат, цінову політику, розуміння ринку, окупність кав’ярні тощо. Експерти перевіряють, чи сам підприємець реально розуміє бізнес, чи це не просто чужий проект. Відмова прийти на співбесіду або непереконливі відповіді можуть призвести до відмови у гранті.

5-Рішення і видача коштів. Після співбесіди комісія центру зайнятості ухвалює рішення. Якщо відповідні бали набрано і рекомендація позитивна – державний орган погоджує надання гранту. Заявник відкриває спеціальні рахунки в банку (якщо ще не ФОП – реєструється і відкриває підприємницький рахунок). Укладається трьохсторонній договір між отримувачем, банком та центром зайнятості, після чого гроші надходять на рахунок. З цього моменту можна закуповувати обладнання, платити за оренду, замовляти франшизу тощо – згідно з кошторисом.

Причини відмови: Конкурс на мікрогранти доволі високий (тисячі заявок щомісяця, а переможців – кількасот). Тому важливо знати, через що найчастіше відмовляють, щоб тверезо оцінити свої шанси:

• Погана кредитна історія або борги. Наявність прострочених кредитів, податкового боргу чи інших фінансових зобов’язань автоматично зіпсує вашу «ділову репутацію». Банк побачить це при перевірці, і навіть прекрасний бізнес-план не врятує від відмови. Тому перед подачею варто закрити борги або принаймні не мати прострочень.

• Недостовірні або неповні дані. Виявлення неправдивої інформації в заявці (наприклад, неправдивий досвід, підроблені довідки) призведе до дискваліфікації. Також можуть бути проблеми, якщо технічно ваші документи недійсні – наприклад, помилка в ІПН чи недійсний паспорт у системі, або накладений арешт на майно. Рекомендується уважно заповнювати всі поля та перевірити актуальність документів заздалегідь.

• Невідповідність умовам програми. Якщо ваша заявка не відповідає формату програми, її відхилять ще на початку. Сюди відносяться ситуації: заявник не підпадає під критерії (скажімо, має бізнес в окупованому Криму або молодший 18 років), або ж ви запросили суму гранту без готовності виконати вимоги (наприклад, просите 250 тис. грн, але не плануєте наймати 2 працівників – такий бізнес-план суперечить умовам і не буде затверджений). Так само, грантом не профінансують діяльність, яка явно заборонена чи неэтична. Для кав’ярні це не актуально, а от якби хтось подав на грант для грального бізнесу чи тютюнової фабрики – отримав би відмову через невідповідність напряму.

• Слабкий бізнес-план. Часта причина відмови – непереконливий або «сирий» бізнес-план. Комісія може вирішити, що план нереалістичний (наприклад, у ньому занадто оптимістичні прогнозовані прибутки без обґрунтування, або забуті важливі витрати). Або ж опис бізнесу надто загальний, не показує розуміння ринку. Такі заявки набирають менше мінімально необхідних балів і не проходять конкурс. Важливо чітко описати концепцію кав’ярні: місце розташування, цільових клієнтів (офісні працівники, студенти тощо), асортимент і ціни, аналіз конкурентів поблизу. Також розпишіть детальний бюджет – скільки коштує еспресо-машина, ремонт приміщення, меблі, стартовий запас кави і молока, маркетинг на відкриття. Реалістичність і прозорість цифр грає величезну роль.

• Невдала співбесіда. Останній етап – живе спілкування – теж буває вирішальним. Відмовити можуть, якщо заявник погано орієнтується у власному проекті, плутається в елементарних питаннях про фінанси чи технології, не може пояснити, як буде розвиватися бізнес. Інтерв’юери оцінюють вашу особисту мотивацію і компетентність. Якщо склалося враження, що автор ідеї не здатен її реалізувати, шанс отримати грант низький. Тому перед співбесідою варто підготуватися: продумати відповіді на можливі запитання (наприклад, «Яка собівартість капучино і яка націнка?», «За який час окупиться ваше обладнання?», «Як ви залучатимете клієнтів, якщо поруч уже є конкуренти?»). Ваші впевненість і розуміння справи повинні переконати комісію.

Статистика та актуальні деталі: Станом на літо 2025 року програма «Власна справа» успішно профінансувала запуск тисяч бізнесів. Понад 20 000 українців вже отримали такі мікрогранти (сукупно на кілька мільярдів гривень), і значна частка з них відкрили саме заклади харчування – кав’ярні, пекарні, невеликі ресторани. Найактивніше гранти освоюють у західних регіонах (наприклад, Львівщина – лідер за кількістю відкритих кафе за державною підтримкою). Прийом заявок у 2025 році триває на постійній основі – уряд регулярно оголошує нові хвилі відбору, кошти в бюджеті програми передбачені. Більше того, планується розширити підтримку для прифронтових областей: уряд розглядає рішення підняти максимальну суму гранту до 500 тис. грн для заявників, що проживають у регіонах, які найбільше постраждали від бойових дій. Це може стати додатковим стимулом відкрити кафе саме в таких містах, щоб розвивати місцеву економіку.

Спеціальні гранти для ветеранів (бізнес для захисників та їхніх сімей)

Для кого і скільки: Окрема категорія державних грантів призначена для ветеранів війни, їхніх родин та сімей загиблих захисників. Ці програми були запущені з 2023 року в межах тієї ж ініціативи «єРобота», але мають інші ліміти фінансування. Ветеранський бізнес-грант – це можливість отримати більшу суму коштів на відкриття своєї справи. Заявниками можуть бути як самі ветерани (учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни), так і члени їхніх родин (подружжя ветерана, найчастіше). Гранти надаються трьома рівнями:

• 250 тис. грн – для ветерана або військовослужбовця, який отримав інвалідність, за умови створення щонайменше 1 робочого місця.

• 500 тис. грн – для чоловіка або дружини ветерана/особи з інвалідністю (тобто для другого з подружжя захисника) за умови створення 2 робочих місць.

• 1 млн грн – для ветерана (бойового учасника), який вже має досвід підприємництва (зареєстрований ФОП не менше 3 років), за умови створення 4 робочих місць. Причому мінімум двоє з цих працівників повинні бути теж ветеранами або особами з інвалідністю внаслідок війни (тобто програма заохочує залучати побратимів до роботи).

Такі суми дозволяють відкрити більш масштабний заклад або навіть мережу точок. Наприклад, ветеран може отримати 250 тис. грн на невелику кав’ярню, а ветеран-підприємець із досвідом – до 1 млн грн на запуск кафе більшого формату чи навіть франшизної мережі кави to go у кількох містах.

Співфінансування: На відміну від мікрогрантів для всіх, великі ветеранські гранти передбачають власний вклад підприємця. Якщо ви претендуєте на 500 тис. або 1 млн грн, потрібно підтвердити готовність інвестувати 30% від запитуваної суми зі своїх коштів. Тобто, наприклад, при гранті 1 млн грн ветеран має вкласти 300 тис. грн власних грошей (заощаджень, позики або інвестора), а держава надасть решту 700 тис. грн. Це зроблено, щоб у великі проекти були більш залучені власники і несли частину ризиків. Для гранту 250 тис. співфінансування наразі не потрібне – його можна отримати повністю за рахунок держави.

Умови використання: Цільове призначення коштів таке саме, як у програмі «Власна справа» – їх можна витратити на все необхідне для старту кав’ярні: від кавового обладнання, генератора чи мобільного кавового фургона до оренди приміщення, закупівлі зелених зерен і молока, маркетингової кампанії відкриття. Важливо пам’ятати про умову створення робочих місць (згідно з перерахованими рівнями гранту) і про строк роботи бізнесу не менше 3 років – ветеран-грантоотримувач так само зобов’язаний утримувати бізнес активним мінімум три роки. Якщо ці умови порушити (не найняти потрібну кількість людей або закрити кафе раніше часу), грант доведеться повернути державі.

Документи і процес подачі: Заявка подається також через портал Дія, де обирається опція «Грант для ветеранів». Пакет документів схожий: потрібен бізнес-план. Додатково система перевіряє ваш ветеранський статус – це автоматично відбувається через реєстр ветеранів або за даними про учасника бойових дій (УБД). Якщо подаєтеся як чоловік/дружина ветерана, потрібно буде підтвердити цей статус (як правило, завантажити копію посвідчення УБД чоловіка/дружини і свідоцтво про шлюб). Процедура розгляду аналогічна: банк перевіряє кредитну історію, наявність боргів, службою зайнятості оцінюється бізнес-план, далі призначається співбесіда. Співбесіда у випадку ветеранського гранту може бути більш детальна щодо досвіду: якщо ви ветеран без бізнес-стажу, вас можуть спитати, як плануєте опанувати підприємництво, чи є партнер з досвідом; якщо ви вже діючий ветеран-ФОП, поцікавляться фінансовими результатами вашого бізнесу за минулі роки. Загалом критерії відбору ті ж – життєздатність проекту та репутація заявника. Важливо: статус ветерана не гарантує автоматичного отримання грошей – якщо у вас, скажімо, погана кредитна історія чи сумнівний бізнес-план, рішення теж буде негативним. Конкуренція серед ветеранів є, адже бюджет програми обмежений, тому варто ретельно підготуватися.

Додаткова підтримка для ветеранів: Уряд приділяє особливу увагу адаптації військових до мирного життя, тому паралельно з фінансуванням пропонується й навчання. Усі, хто подаються на ветеранський грант, можуть безкоштовно пройти короткі курси з основ бізнесу та консультації в центрах зайнятості – це допоможе скласти план чи підтягнути знання. Також варто згадати, що окрім державної програми, в Україні діють ініціативи Українського ветеранського фонду (УВФ). УВФ періодично проводить конкурсні грантові програми для бізнес-проектів ветеранів. Наприклад, у 2024 році була програма «Варто діяти», де ветерани та члени сімей загиблих могли отримати від 500 тис. до 1,5 млн грн на розвиток бізнесу (за умови співфінансування і захисту проекту перед комісією). Такі конкурси складніші (необхідно подати розгорнутий проект, пройти відбір серед сотень претендентів), але вони відкривають доступ до значного капіталу для масштабування вже працюючого ветеранського бізнесу. Якщо ваша кав’ярня успішно працює і ви хочете розширитися – варто стежити за анонсами УВФ та міжнародних фондів для ветеранів.

Чому можуть відмовити ветерану: Основні причини відмов аналогічні до звичайних мікрогрантів: наявність боргів, погана репутація, слабкий бізнес-план. Додатково специфічна причина – невідповідність статусу: якщо людина не підтвердила статус ветерана або виявиться, що заявник не підпадає під визначені категорії (скажімо, подалась дальня родичка замість подружжя) – грант не нададуть. Також врахуйте, що для гранту 1 млн грн дуже важливо мати успішний досвід бізнесу 3+ років: якщо навіть формально ФОП існує, але не було активності або були збитки, комісія скептично оцінить шанси успішного освоєння 1 млн грн. В такому разі краще спочатку спробувати менший грант (250 тис.) і запустити маленьку кав’ярню, щоб набратися досвіду.

Грантові програми для внутрішньо переміщених осіб (ВПО)

Для підприємців, які вимушено покинули свої домівки через війну або чий бізнес постраждав від бойових дій, існують цільові програми підтримки. Перш за все, варто підкреслити: ВПО мають право брати участь у всіх державних грантах, описаних вище. Немає жодних обмежень чи окремих квот – переселенці успішно отримують і мікрогранти «Власна справа», і за наявності ветеранського статусу – ветеранські гранти. Статус ВПО тут радше дає перевагу, бо комісія розуміє, що людина починає з нуля на новому місці, і бізнес-план переселенця часто спрямований на відновлення життя громади. За даними Мінекономіки, понад 25% грантових заявок надходять від ВПО, і багато з них стосуються сфери обслуговування та громадського харчування – переселенці відкривають кав’ярні, пекарні, салони краси в тих регіонах, куди переїхали.

Окрім державних програм, є міжнародні грантові ініціативи спеціально для ВПО та постраждалих від війни підприємців. Ці гранти фінансуються донорськими організаціями (ООН, ЄС, USAID, благодійні фонди) і зазвичай діють у конкретних областях або для певних категорій малого бізнесу. Наведемо кілька актуальних прикладів (червень 2025):

• Гранти для бізнесу в рамках проєкту HELVETAS. На початку 2025 року швейцарська організація Helvetas оголосила конкурс для підприємців у Харківській, Полтавській та Дніпропетровській областях, які є ВПО або постраждали від війни. Фокус – відновлення місцевої економіки. В рамках конкурсу ~50 переможців отримають до 117 000 грн кожен на запуск або розширення бізнесу. Пріоритетні напрями були дуже прикладними: будівельні послуги, автосервіс, прибирання, швейна справа, заклади швидкого харчування (кафе, кав’ярні, пекарні) тощо. Таким чином, переселенцю у згаданих регіонах цілком реально отримати ~100 тисяч грн від донорів на відкриття кав’ярні. Умови такого конкурсу вимагали подання заявки з бізнес-планом, короткою відео-презентацією ідеї та документами, що підтверджують статус (довідка ВПО, документ про зруйноване житло чи інші докази збитків від війни). Відбір робився на конкурсній основі: експерти оцінювали потенціал і соціальну значимість бізнесу. Типові причини відмови тут – якщо підприємець не належить до цільової групи (скажімо, не ВПО або не в тій області), або якщо ідея не відповідає пріоритетам конкурсу. Також відсіювали заявки з недостатньо обґрунтованими бюджетами.

• Програма відновлення бізнесу за підтримки ЄС. У 2023–2024 роках діяли кілька великих програм від Європейського Союзу, спрямованих на економічне відновлення постраждалих регіонів (часто реалізовані через ПРООН чи інші агентства). Наприклад, проект для Чернігівської, Сумської та Київської областей передбачав: гранти до €7 000 для 150 мікропідприємців та до €20 000 для 90 малих підприємств, а також окремо до €15 000 на стартапи. Ці кошти видавалися у євро або еквіваленті гривні й були доступні багатьом ВПО, які повертаються додому або перезапускають справу на звільнених територіях. Сфера громадського харчування (кафе, ресторани) належить до пріоритетних – як показала практика, дуже багато заявок від переселенців стосуються відкриття кав’ярень чи пекарень, адже це відносно невеликий бізнес, який швидко починає приносити дохід і створює робочі місця. Якщо ви підпадаєте під таку програму, потрібно готувати детальний проект і розраховувати на серйозну конкуренцію (з десятків претендентів обирають кілька). Вагому перевагу мають бізнеси, що створюють робочі місця для інших ВПО або місцевих – до цього донори дуже уважні, адже мета грантів ЄС – стабілізація громад через зайнятість.

• Мікрогранти від благодійних фондів та NGO. Окрім великих програм, у різних регіонах постійно проводяться менші грантові конкурси. Нерідко їх оголошують міжнародні благодійні фонди у партнерстві з місцевою владою чи бізнес-асоціаціями. Наприклад, благодійний фонд агрохолдингу МХП у рамках програми «Роби своє» підтримує підприємців у селах та маленьких містечках: можна отримати до 100 000 грн на старт бізнесу. Для переселенця, що осів у провінції і хоче відкрити там кав’ярню, це чудовий шанс – грант покриє значну частину витрат, а конкуренція в невеликих громадах нижча. Інший приклад – гранти від Mercy Corps спільно з ГО «Центр зайнятості Вільних людей», де у 2023 році надавали $2 600 на підтримку мікробізнесу ВПО в окремих областях (Сумська, Чернігівська і т.д.). Такі гранти менші за державні, але вимоги до заявників також дещо легші: часто достатньо короткого опису бізнес-ідеї і підтвердження статусу ВПО, рішення приймаються швидше і гроші видаються прямим платежем.

Як підготуватися ВПО-заявнику: Якщо ви переселенець і плануєте скористатися грантом для відкриття кав’ярні, врахуйте декілька моментів:

• Обов’язково зберіть докази свого статусу і втрат. Донори співчувають вашій ситуації, але все має бути підтверджено документально: довідка ВПО, фотографії зруйнованого бізнесу чи житла, наказ про евакуацію чи інші релевантні папери. Це додасть ваги вашій заявці.

• Підкресліть соціальну роль бізнесу. Наприклад, що ваша кав’ярня стане місцем інтеграції переселенців у новій громаді, або що ви наймете на роботу таких самих ВПО (баристу-переселенця, який шукає роботу). Донорські конкурси люблять проекти з соціальним ефектом.

• Слідкуйте за термінами і каналами оголошень. Інформацію про гранти для ВПО публікують на платформі Дія.Бізнес (розділ «Фінансування та програми підтримки»), на сайтах Міністерства економіки та Міністерства реінтеграції, а також на профільних ресурсах (грантові платформи, соцмережі бізнес-спільнот). Приймання заявок триває зазвичай кілька тижнів, тож не проґавте дедлайн.

Причини відмови ВПО-заявникам: Окрім стандартних причин (слабкий бізнес-план, неповні документи), тут часто вирішує відповідність пріоритетам програми. Якщо конкурс, умовно, спрямований на виробничий сектор, а ви подали кафе – шанси малі. Також відмовляють, якщо заявник не достатньо обґрунтував використання коштів – наприклад, запросив 100 тис. грн, а розписав витрат лише на 50 тис., або включив у бюджет явно непотрібні позиції. Уважно читайте умови конкретного гранту: деякі донори не фінансують закупівлю алкоголю, тютюну або не дають гроші на сплату податків, купівлю землі тощо. Якщо ваша кав’ярня планує продавати, скажімо, крафтові лікери – таку витрату донорські кошти можуть не покрити. Завжди адаптуйте заявку під конкретні вимоги програми.

Можливості для молоді та жінок-підприємниць

Категорії молодих підприємців та жінок заслуговують окремої уваги, адже держава і донори прагнуть залучати молодь до бізнесу і підтримувати жіноче підприємництво. Спеціально під кафе гранти для молодих чи для жінок не створюються, але є низка ініціатив, які можуть стати в пригоді при відкритті кав’ярні.

Для молоді (старт бізнесу до 25 років)

Молоді люди часто мають цікаві бізнес-ідеї, але не мають стартового капіталу. Грантові програми враховують це і дають певні переваги. Зокрема, в програмі «Власна справа» діє окрема опція: грант до 150 тис. грн для молоді віком до 25 років, навіть якщо заявник ще не зареєстрований підприємцем. Фактично це подовження ліміту для фізичних осіб: якщо звичайний максимальний грант для незареєстрованого підприємця – 75 тис., то молоді дають шанс отримати вдвічі більше за умови подальшого відкриття бізнесу. Вимоги щодо робочих місць і бізнес-плану аналогічні. Таким грантом вже скористалися сотні молодих людей по Україні, відкривши в тому числі студентські кафешки, коворкінг-кав’ярні біля університетів тощо.

Крім державних коштів, для молоді є конкурси від міжнародних проєктів, орієнтованих саме на стартапи, створені молодими підприємцями. Іноді посольства або фонди проводять бізнес-інкубатори: наприклад, програма EU4Youth чи Британська Рада можуть оголосити конкурс бізнес-ідей серед молоді з призовими грантами на реалізацію. У 2023 році були приклади, коли молоді люди 18-25 років вигравали гранти ~$5 000 на відкриття кав’ярні з соціальним компонентом (наприклад, кав’ярня, де працюють люди з інвалідністю, або екологічне zero-waste кафе). Щоб підвищити шанси, молодим варто брати участь у тренінгах, хакатонах – часто гранти є фінальним етапом таких навчальних програм.

На що звернути увагу молодим заявникам: Показуйте свою мотивацію і прагнення вчитися. Багато донорів розуміють, що у 20-річного підприємця може не бути досвіду, але якщо він горить своєю кав’ярнею і готовий навчатися (наприклад, пройшов курси бариста чи бізнес-планування), то йому дадуть аванс довіри. Обов’язково згадайте, чому ваша бізнес-ідея важлива саме для вас і вашої громади – історія заявника теж впливає на рішення комісії.

Для жінок-підприємниць

Протягом останніх років в Україні діє низка ініціатив з економічного розвитку, спеціально орієнтованих на жінок, які хочуть започаткувати або розвивати бізнес. Це стало особливо актуально під час війни, коли багато жінок втратили роботу або змушені були стати годувальниками сім’ї. Гранти для жінок часто фінансуються міжнародними організаціями та корпоративними фондами. Наведемо деякі можливості:

• Конкурс «Створено жінками». Це щорічний конкурс від Франко-української торгово-промислової палати (CCIFU), де жінки-підприємниці змагаються за головний приз – грант 150 000 грн на розвиток бізнесу. Учасниці готують презентацію свого бізнес-проєкту (існуючого або нового), проходять відбір до фіналу, де захищають ідею перед журі. За останні роки перемагали дуже різні проекти: від виробництва одягу до кафе-кондитерських. Якщо ви плануєте кав’ярню і ви жінка, можете спробувати сили – цей конкурс не має обмежень по сфері, головне продемонструвати лідерські якості і чіткий бізнес-план. Окрім грошової винагороди, фіналістки отримують менторську підтримку, членство в бізнес-об’єднаннях і PR можливості. Заявки зазвичай приймаються на початку року.

• Програма UKRSIBBANK «Жінки в бізнесі». Комерційні банки теж долучаються до підтримки. У 2024 році UKRSIBBANK (група BNP Paribas) проводив програму, в рамках якої 5 жінок-підприємниць отримали по 100 000 грн на розвиток своєї справи. Формат – конкурс бізнес-планів + пітчинг. Сфери були різні, кавовий бізнес теж цілком підходить під критерії. Важливо, що такі програми часто вимагають, аби бізнес вже діяв певний час (6+ місяців). Тому якщо у вас вже є маленька кав’ярня і ви хочете масштабуватися (купити нове обладнання, зробити ремонт, запустити франшизу) – варто відслідковувати оголошення від банків та великих компаній.

• Гранти на навчання і діджиталізацію для жінок. Деякі проекти пропонують не прямі гроші, а змішану підтримку. Наприклад, український проект «Інша жінка» за підтримки донорів надавав жінкам-підприємицям до €2 000 на цифрову трансформацію бізнесу. Для кав’ярні це могло б означати впровадження CRM-системи, створення онлайн-магазину для продажу обсмаженої кави тощо. Хоча це не «стартовий» грант, а швидше розвитковий, але згадуємо його, щоб показати – коли ваша кав’ярня запрацює, ви зможете шукати гранти і на покращення процесів.

Загалом, жінки можуть вільно брати участь у всіх грантових програмах: державні мікрогранти, ветеранські (багато заявок подають дружини ветеранів), гранти для ВПО – скрізь немає гендерних обмежень. Проте на додаток є отакі спеціалізовані конкурси «тільки для жінок», де ймовірність успіху може бути вищою, адже коло претенденток вужче і є фокус на конкретні потреби жіночого бізнесу. Радимо підписатися на ресурси на кшталт GRANT.gov.ua, Дія.Бізнес, а також сторінки громадських організацій (наприклад, Business Woman Club, Український жіночий фонд тощо) – там часто публікують підбірки актуальних грантів для жінок.

Відмови та складнощі: У жіночих грантах причини відмов стандартні – слабкий проект або невиконання формальних умов. Єдиний нюанс – інколи конкурси для жінок орієнтовані на бізнеси з соціальною складовою чи крафтовим виробництвом, а проста кав’ярня може здатися журі недостатньо «інноваційною». Тому, подаючи кафе на жіночий конкурс, спробуйте виділити особливість: наприклад, ваша кав’ярня просуватиме культуру альтернативної кави, або це буде «female-friendly space» з безпечним середовищем, або ви плануєте проводити благодійні майстер-класи і підтримувати жінок-ветеранів тощо. Такий акцент може підняти вашу заявку над іншими.

Підтримка франшизи Coffee Mobile: від вибору програми до отримання фінансування

Отримати грант – завдання непросте: потрібно розібратися в умовах програм, правильно оформити документи і переконливо захистити свій бізнес-план. Франшиза Coffee Mobile допомагає партнерам пройти цей шлях максимально легко та ефективно. Якщо ви вирішили відкрити кав’ярню за франшизою Coffee Mobile, компанія надає повний супровід у процесі отримання гранту.

Наші фахівці допоможуть підібрати оптимальну грантову програму для вашого кейсу, роз’яснять вимоги і перевірять ваші шанси. Далі команда Coffee Mobile спільно з вами готує всі необхідні документи, передусім професійний бізнес-план кав’ярні з точними розрахунками, кошторисом та стратегією розвитку. Ми знаємо, на що звертають увагу експерти грантових комісій, тому підкажемо, як краще подати вашу ідею, аби вона отримала високі бали. Також франшиза консультує щодо проходження співбесіди: ви будете заздалегідь готові відповідати на ключові питання про ваш майбутній заклад.

Щоб отримати супровід, який значно підвищує шанси на успіх, переходьте на сайт франшизи Coffee Mobile та залишайте заявку. Ми фактично беремо бюрократичні та організаційні турботи на себе, щоб ви могли зосередитися на бізнесі та підготовці до запуску кав’ярні. Від моменту ідеї до першого проданого горнятка кави – команда Coffee Mobile надаватиме вам пріоритетну підтримку. Отримавши грант завдяки нашому досвіду, ви стартуєте впевнено, наближаючись до мрії про успішну власну кав’ярню.